Codein Purple Drank Южноуральск

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!

Слушай, братишка, сейчас тебе слиточек жареного удовольствия расскажет. Вот в прошлый четверг вечером, я решила себе настроение поднять, и пошла по своим делам. Разминала свои косточки, вспоминая, как шмыгать афганку в детстве, когда все было так просто и беззаботно. Но сейчас уже другая эпоха, и надо было подумать о дозе закладки на этот раз. Закодиться на кодеине - самое то!

Раздобыть это дело в нашем городишке - настоящее искусство. Но я, наркоман с детства, знаю некоторые хорошие закрома, где можно в касание схватить этот агрегат в момент. И вот, через пару звонков и несколько съездов по более, чем сомнительным районам, я вышла на след правильного контакта.

Так вот, я прихожу к своему товарищу, он мне даёт пакетик с кодеином и говорит: "Трещи, нарк! Но будь аккуратна, этот агрегат может унести тебя в другой мир". И я, глаза сверкающие от предвкушения, спрятала добычу и побежала в ближайший бар.

3 дня без остановки шаталась по городу, шаня этот чудесный гаджет. Забывала обо всем и всех, только закладка шептала мне в ухо свои сладостные обещания...

Каждый вечер я выбирала новый бар, чтобы исследовать новые места и новые впечатления. Была везде, где только можно было влезть: рок-н-ролльные бары, хипстерские клубы, андеграундные подвалы. Везде были свои закладки, свои афганки, свои нарки. Каждый вечер я уходила в нирвану, съедая эту сладость до последней капли.

Но, брат, ты бы удивился, какие персонажи встречаются там. Одни шмыгают себе на подоконниках, другие выпрашивают деньги, чтобы купить дозу. Ты видел этих ребят? Мордахи скрученные от наркотиков, глаза бездушные, тусклые. Нельзя жить так!

Через 3 дня я уже приходила в пабы ночью, смотрела на светящиеся неоновые вывески и пыталась разглядеть, кто там тусуеться. Но настоящий гопник не замыкает себя только на барами. Я шмыгала на каждом углу, в каждой тусовке. И каждый раз, эта афганка подарила мне что-то особенное. Я видела, как люди падают, горят глаза, гибнут медленно. Мне везло. Я знала свою меру, я была одержима, но не безумна.